Усі мандрівки починаються в Києві, кожна з них подана таким чином, що перед читачем постає не просто вказівка шляху та опису цікавих об'єктів, а розгортається широка картина подорожі, доповнена інформативним відвертим текстом.

Часто ми не помічаємо того, що поряд, шукаємо красу, а вона виявляється зовсім поруч. Цей путівник є свідченням того, що навіть близькі і відомі міста можуть приховувати незвичайні архітектурні та історичні пам’ятки.

Пропонований путівник знайомить із творчим доробком архітектора Владислава Городецького, що його він залишив на зламі ХІХ–ХХ століть у спадок прийдешнім поколінням киян. Митець протистояв прагматичному підходу до зміни архітектурного образу Києва, тому кожна його споруда особлива й створює відчуття візуальної несподіванки.

На 13 київських зустрічей із славетним зодчим у сучасній столиці України запрошує Дмитро Малаков – дослідник творчості В. Городецького, автор тексту, архівних матеріалів і приміток до альбому «Городецький. Виклик будівничого», який вийшов друком у видавництві «Грані-Т» 2008 року.

Палаци серед розбитих негодою доріг і гостинні люди – такими скарбами сповнена Вінницька земля. Край, гідний туриста-першовідкривача, здатен заполонити своєю барвистістю, розмаїтістю, багатством та незліченністю пам’яток. І після його відвідин вам закортить повертатися на Вінниччину знову й знову.

Замки й палаци – найтаємничіша архітектура, від якої віє живим духом старовини. Вони хвилюють уяву і старанно оберігають свої таємниці, чимало з яких іще можна відкрити. Виявляється, що їх – справжніх замків і палаців – збереглося в Україні набагато більше, ніж прийнято вважати. Ось лише стан цих унікальних пам’яток нерідко кричущий…

Чимало замків і палаців звели колись на наших теренах польські королі, магнати і воєначальники. Відкриваючи їх для себе разом із невтомним мандрівником і краєзнавцем Дмитром Антонюком, ви відкриваєте і середньовічну Україну – суворий і прекрасний край, де розігрувалися великі історичні драми і трагедії.
Крім історичних відомостей, путівник містить інформацію про сучасний стан кожної пам’ятки, а також інфраструктуру, дороги та ще сотні різноманітних дрібниць, які стануть у практичній нагоді кожному мандрівникові.

Досвідчені автори – Дмитро Малаков, Олена Крушинська і Юрій Козоріз, створили цей путівник на основі опрацювання наукової літератури, архівів та інформації, здобутої у власних подорожах.

У цьому путівнику ми, разом із бувалим мандрівником, відомим істориком Дмитром Малаковим, вирушаємо в захопливу подорож Поділлям.

Подорожувати Закарпаттям можна різними шляхами. Автор путівника запропонувала три можливих варіанти, проілюстровані картами та сучасними фотографіями.

Чимало читачів уже встигли помандрувати разом із першою частиною путівника Дмитра Антонюка «155 польських замків і резиденцій в Україні». А ще більше прочитали її як захоплюючу краєзнавчу книгу. І ось частина друга – нова мандрівка в світ таємничої архітектури, від якої віє живим духом старовини. Духом, який – незважаючи на безжалісний час і ще безжалісніших вандалів – усе ще можна відчути на дотик…

Цього разу ви познайомитеся з резиденційною архітектурою – тим, що залишилося від колись розкішних палаців польської знаті на українських теренах. Утім, це не просто історія будівель – це суттєва частина цікавущої історії українсько-польських взаємин, у якій було чимало як світлих, так і темних сторінок – але всі вони заслуговують на те, щоб ми їх пам’ятали!

Крім історичних відомостей, путівник містить інформацію про сучасний стан кожної пам’ятки, а також про інфраструктуру, дороги та ще сотні різноманітних дрібниць, які стануть у практичній нагоді кожному мандрівникові.

У що пограємо? Це питання здатне заскочити зненацька навіть найневтомніших на вигадки батьків і вихователів.

Край культурних і природних пам’яток, де народжувалися та жили барони, революціонери, авіаконструктори, письменники… На Житомирщині серед лісів заховано найбезпечніше місце в Україні – бункер «Скеля», тут досі виробляють найкращий український фарфорово-фаянсовий посуд, а Музей космонавтики вважається одним з найцікавіших у світі.

Ця книжка – не лише перший путівник дерев’яними храмами Львівщини, а й взагалі перший український путівник, присвячений виключно пам’яткам дерев’яної архітектури.

Ця книга пропонує Вам взнати про п’ять історичних шляхів, які склалися навколо Львова. Наш путівник допоможе переглянути вигадливу мозаїку міст і містечок Західної України, не віддаючи перевагу нічому, і не зневажаючи ніщо.

«55 дерев’яних храмів Закарпаття» – вже другий путівник нашого видавни­ц­тва, присвячений винятково пам’яткам дерев’яної архітектури.

Цей об’ємний путівник – лише коротенька презентація Черкащини. При складанні маршрутів автор керувався не лише бажанням охопити все (а воно було, повірте), але й зручністю для автомобілістів.

Мабуть, саме тому не потрапили до путівника деякі перлини туристичної Черкащини, наприклад, каньйон на Гірському Тікичі в Буках. Представлені пам’ятки висвітлюють історико-культурні та природні характеристики цієї землі: тут є об’єкти часів Київської Русі, польського періоду, яскраві приклади козацької архітектури та атракції російсько-радянської імперської епохи. А ще є видатні пам’ятки природи... Тому – гайда на цю землю, таку багату на різноманітні видива!

Полтавщина – один із найбільш цікавих та загадкових куточків України.

Саме тут можна сповна відчути національний колорит нашої країни. За допомогою цього путівника Ви розвідаєте місця, які, на жаль, рідко впадають в око пересічного туриста.

Буковина – прекрасна і своєрідна. Мальовничі карпатські краєвиди, незвичайна архітектура, що поєднує у собі, здавалося б, непоєднувані стилі, дивний світ переказів і леґенд зроблять Вашу мандрівку неповторною.

Тернопільщину не вивчити за один візит. І це чудово: сюди хочеться повертатися. Тим паче, що віруючі майже всіх християнських конфесій, які існують в Україні, будуть зацікавлені кількома значними духовними центрами області й багатьма святинями.

leopolis multiplex започатковує інтелектуальну дискусію про Львів, що шукає відповідей на важливі запитання. Яким містом є сучасний Львів: типово радянським чи сучасним європейським?